Під час карантину я стала студенткою Chekachkov Photo Academy і два місяці вчилась на онлайн-курсі Романа Пятковки «Концептуальна фотографія». Курс я закінчила роботою над проєктом про дитинство «Пиши, не забувай», який взяв участь у виставці «Ревізії» в Харкові і 10 днів експонувався у Ермілов Центрі.
Про проєкт:
«Я виросла біля моря, де зустріла і провела своє дитинство. Коли мені було 15 років, батьки вирішили перевезти нашу сім’ю з Маріуполя до Києва. Довгий час листувалася з друзями із музичної школи, однокласниками і родичами. Я досі зберігаю листи.
Місце дитинства залишає по собі слід. Ми припиняємо листуватись, їдемо далі, але спогади нашаровуються і, власне, з них ми стаємо нинішніми. Часом, повертаючись до минулого, ми знаходимо відповіді на свої теперішні запитання, помічаємо власні зміни, розуміємо чому.
У дорослого життя такий швидкий ритм, що не завжди вдається зберігати зв‘язки з дитинства, і вони органічно відриваються від тебе, як злітає листя з дерева восени. А на заміну йому з часом виростає нове листя».
Робота з архівами — досить популярний тренд серед концептуальної фотографії. І тому, вона потребує різної візуальної мови у кожному кадрі оповідання. Розписати обличчя і зробити асоціацію з аркушем прийшло в голову мені в останні тижні навчання. На обличчі написаний єдиний лист тітки, який вона відправила мені за всі роки.
Загалом я виділяла по 4-5 годин в певні дні тижня, щоб шукати і досліджувати. Якось вдень зловила дзеркалом промінь сонця і спрямувала на стіну з фото. І вийшов хороший кадр. Якісь випадковості траплялися зі мною через довгий шлях пошуку.
У проєкті я використовую три різні архіви — дитячі фото, листи і плівкові фото Маріуполя, зроблені у травні 2020. Кажуть, що не завжди треба пояснювати сенси і глядач має відчути власні співпереживання.
Дякую за кураторство, підтримку і натхнення викладачу Роману Пятковці.
Фотозвіт з виставки і відкриття.
